Згідно із статею 88 Земельного кодексу України існує два способи поділу земельної ділянки: судовий та позасудовий.

Почнемо з позасудового тому, що він потребує меньше часу та зусиль. Цей спосіб заключається в тому, що співвласники укладають в письмовій формі нотаріально посвідчену домовленість, щодо користування даною земельною ділянкою.

 Судовий розподіл складніший та триваліший. Потрібен він для того, коли один із співвласників відмовляється укладати вищезазначену угоду. В такому випадку іншому співвласнику житлового будинку слід звертатися з позовною заявою до суду про визначення порядку користування земельною ділянкою.

 В позові звертатися до суду виділити земельну ділянку у користування розміром, що відповідає частці в співвласника (якщо власність є спільною сумісною, то в цій же позовній заяві слід суд просити виділити частки із спільної сумісної власності)

Потрібно провести будівельно-технічну експертизу яка встановить можливі варіанти розподілу земельної ділянки, якими суд буде керуватися при винесенні рішення.

Відповідно до ст.120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

 З цього приводу є постанова Пленуму ВСУ від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при вирішення цивільних справ» в пункті 21 та 22 регулюється це питання. Виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до ст. 88 ЗК бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов’язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Якщо при вирішенні спору суд встановить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку.

Ответить