817. безнаказанность
Прочитали
1393 | Комментариев
2
Моего сына Осина С.М. застрелил Спицин К. (помогала Осина В.), мать Спицина работала в Горисполкоме, это произошло в 1998г., когда прокурор запросила 14 лет за преступление, и 2 года за хранение оружия, судья фамилия её Чистая отложила на 2 недели вынесение приговора и потом объявила приговор 2 года. Он отсидел в СИЗО и сейчас прекрасно себя чувствует, лечит людей - массажист в больнице скорой помощи. Все обращения в Киев спускались в Николаев. Обратились в международный суд, прождали 2 года, пришел ответ - опоздали с заявлением ( убивать можно, опаздывать нельзя).
И таких случаев наверное не мало.
Прошу вас обратить внимание на подобные случаи.
С уважением мать убитого Осина С.М. Людмила Федоровна.
На Ваше звернення, на підставі наданої мені інформації в.о. начальником ММУ УМВС України в Миколаївській області, майором міліції Філашкіним В.С повідомляю.
Судова практика виходить з того, що права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене лише у тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язане зі службовим становищем підсудного або із зайняттям ним певною діяльністю. Призначаючи це покарання, суд має чітко вказати у вироку ті конкретні посади, право обіймати які позбавляється засуджений, або конкретний вид діяльності, права займатися якою він позбавляється.